ШАНОВНІ ЛЮБЕШІВЦІ!

Звертаюсь до Вас у цей непростий для всіх час з відкритим листом, висловлюю сум, співчуття родинам тих, чиї Герої загинули за суверенну і незалежну Україну.

В першу чергу хочу, щоб мене почули ті родини, чиї брати, сини, чоловіки вже стали на захист цілісності України.

Переважна більшість українців усвідомлює, що в країні триває війна. Шкода, що окремі наші співвітчизники, поки це ще не можуть чи не хочуть збагнути. А правда полягає у тому, що Росія веде на території України неоголошену війну нового покоління, яку готувала не один день. На Сході країни ворог використовує професійні спецзагони терористів і диверсантів, переважно, з числа громадян РФ, котрі захоплюють житлові будинки, адміністративні будівлі, і як бачимо, навіть міста.

Якщо хтось вважає, що свої апетити Путін може вгамувати лише на Сході та Півдні України, що ця війна закінчиться сама по собі і не дійде до території Волинської області і нашого району, скажу, що він глибоко помиляється. Наш район прикордонний і ми це повинні розуміти як ніхто інший. Російський агресор воює проти усього українського народу, проти цілісності нашої держави, проти європейських цінностей, які ми відстоювали на Майдані, і він не вгамується, допоки спільними зусиллями його не зупинимо. Саме тому усі українці зобов’язані об’єднатися у боротьбі зі спільним ворогом.

Волиняни, як ніхто, завжди вирізнялись своїм патріотизмом, самосвідомістю, відстоювали спільне європейське майбутнє на Майданах країни. Подвиг волинських хлопців з Небесної сотні, в тому числі і нашого земляка засвідчив, що ми вміємо, хочемо і готові виборювати своє майбутнє навіть у жорстоких боях, нерідко жертвуючи найціннішим – власним життям. На жаль, це так, адже наш спільний ворог на сучасному етапі – це зло, яке не має ні жалю, ні співчуття.

Такими ж патріотами є і наші земляки із 51-ї Володимир-Волинської бригади, для яких патріотизм – це не лише участь в мітингах з гучними гаслами, а й реальні дії – зі зброєю в руках воювати з агресором, котрий ступив на українську землю. Хто як не ми, волиняни, повинні захищати країну. Чи, може, нам чекати підтримки із Заходу, яка надійде тоді, коли ворог буде на околицях волинських міст і сіл. Так, вже неодноразово доводилося чути: «Нехай москалі забирають той Схід – аби нас не чіпали». Але так висловлюються одиниці, і саме ті, кому немає різниці, в якій країні жити – аби був шматок хліба і дах над головою. Саме з подібним самоусвідомленням, значна частина українського Донбасу захоплена Росією без жодного пострілу. Ми ж цього не повинні допустити, і на відміну від одурманених російською пропагандою жителів Півдня та Сходу – наших співвітчизників, сьогоднішнє призначення кожного волинянина, який здатен тримати зброю в руках – захистити рідну землю.

Сімнадцять загиблих наших хлопців – це трагедія для Волині, для всієї України, але передусім, для їх батьків, дітей та дружин, рани від якої не закарбуються ніколи. Тому, я щиро розумію усіх, хто намагається повернути своїх синів і чоловіків зі Сходу, які вдаються до перекриття важливих транспортних комунікацій та пікетують державні установи в області. Адже ніхто не хоче, щоб людське горе прийшло у їхні домівки.

Як і більшість українців, я засуджую і некваліфіковані дії військової верхівки, і нерішучі кроки української влади, яка продовжує залучати до проведення АТО недосвідчених солдатів та не забезпечила бійців елементарним: бронежилетами, належним обмундируванням і всім іншим спорядженням та зброєю, які так необхідні для участі в бойових діях. Вважаю, що усі винні мають понести справедливу відповідальність, в тому числі і кримінальну.

Радикальні дії, саботаж, дезертирство і державна зрада – це надзвичайно тяжкі злочини, за які у воєнний час карають жорстко. І якщо сьогодні наші військові втечуть додому, то це не означає, що їх майбутнє буде світлим та щасливим. Тим більше, як мені вдалося почути, дії матерів професійно координують спеціально створені провокатори, які керуються та фінансуються російським агресором.

І на звершення. Війна – це справжнє випробування для усьогоукраїнського народу. Це і екзамен на профпридатність влади та армії, адже хто переможе, той і житиме в мирі. Тому, одні патріоти сьогодні масово допомагають військовим – збирають кошти, закупляють бронежилети, передають адресну допомогу. Інші – сотні добровольців їдуть на Схід, не шкодуючи власного життя заради єдиної України. Переконаний, що у цей загрозливий для долі нашої країни період ми маємо морально їх підтримати, а не перекривати на Волині дороги та пікетувати адміністративні будівлі.

Слава Україні!

 

З повагою

Голова районної ради                                                         П.Н.Нагорний

 

2014-06-02
Опубліковано

Вітальне слово Голови Районної ради

Нагорний П.Н.Щиро вдячний Вам за те,
що завітали на офіційний сайт
Любешівської районної ради.

З повагою, голова
Любешівської районної ради
Петро Никонович Нагорний.

КАРТА РАЙОНУ

КАРТА РАЙОНУ

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Вверх